Як купувати квиток на громадський транспорт у Польщі без стресу?

Як купувати квиток на громадський транспорт у Польщі без стресу?

Грудень 22, 2018 0 Від Admin

Або яким чином зручно пересуватись громадським транспортом по Польщі




Напевно кожен із тих, хто хоча б раз був у Польщі протягом відносно довгого періоду стикався із проблемою пересування по різних містах. Тут я не говорю про графік руху автобусів, трамваїв та яка лінія куди і з якого пшистанку (зупинки) їде. Мова йдеться саме про способи оплати. Я, як завжди, поясню на власному досвіді, який оптимальний і безстресовий спосіб я знайшов для себе і як це сталося. Звичайно, до цього спонукала життєва ситуація. Отож, почну свою розповідь.

В різних містах система оплати дещо відрізняється. Якщо говорити про автобус, то в менших містах квиток на проїзд можна купити у водія, але не завжди. В великих містах це проблематично, а часто і не можливо, проте у великих містах біля зупинок часто стоять великі жовті будки – білетомати і там можна купити квиток на проїзд. Оплата може бути здійснена картою (особливо зручно дотиково через pay pass) або готівкою. Як розібратись з меню розказувати не буду, воно інтуїтивне. Але проблема в тому, що часто біля зупинки білетоматів немає, автобус приїхав, а в водія купити квиток не можна.

В мене нещодавно була ситуація, яка заставила мене задуматись. Я прилетів з Києва в аеропорт Гданськ, де мене зустріла моя дівчина. Ми чекали на зупинці на автобус і не помітили що там є білетомат. Як я також знав, в Труймясті (Сопот, Гдиня, Гданськ) є SKM – наземне метро, і краще було їхати ним, але менше з тим, саме прилетівши з Києва та зустрівши дівчину, перше, що мені трапилось на очі це саме зупинка автобуса, а не платформа наземного метро в Труймясті. Заходим у автобус, даю водію 20 злотих, а він неприємний і незадоволений просить дати без решти 7.20 і також невдоволено показує на білетомат. Другий прикол був коли ми вирішили скористатися наземним метро SKM. Там є два типи білетів – з білетомату на найближчий потяг, його компастувати не треба або можна купити білет в касі, що ми і зробили. Білет з каси треба компастувати, але не в вагоні метро і не на платформі, а майже зразу біля каси, а вже потім піднімаєшся по сходах на перон. Ми цього не знали і проїхались із Сопоту до Гданська “зайцями”. Їхавши назад ми вже розібрались в чому справа і прокомпастували білети перед входом на платформу (там висять такі жовті компостери).

Також одного разу ми їхали від торгового центру Metropolia в Гданську, там ледве купили квитки, бо в білетоматі сенсорний екран і він дуже глючив і неправильно працював, заплатив я картою і ми купили квиток на дві особи.

Через кілька днів я їхав по справах в місто Міколув, що фактично зливається з Катовіце. Провівши декілька днів в Міколові, в неділю мені треба було виїхати з вокзалу в Міколові до залізничного вокзалу (Dworzec PKP) в Катовіцах. В неділю в Міколові біля вокзалу кіоск де можна купити квитки був зачинений. В Міколові я не бачив щоб хтось платив у водія, а маючи попередній неприємний досвід в Гданську я вирішив що треба знайти якусь здорову альтернативу. В Міколові, Катовіцах, Тихах, що є однією агломерацією, їздять автобуси транспортного підприємства KZK GOP. Я згадав, що є люди, котрі купують квитки з телефону і вирішив і собі пошукати, як це зробити. Я не памятаю, що саме я вписував, коли шукав програму, але це не реклама і я вибрав першу лібшу, яка мені попалась. Вона називається SkyCash, безкоштовна, без реклами. Можна поповнити рахунок в самій програмі картою, а можна приєднати карту, (що зробив я) і під час кожної покупки квитка для підтвердження треба буде лише вводити CVV код. І все, ніяких смс, підтверджень і тому подібне. Як видно нижче на скрінах, тут можна вибрати мого перевізника, що я і зробив, далі можна вибрати кількість людей, тобто можна заплатити за себе і свою дівчину чи друга. В Міколові я вибрав перевізника як на скріні нижче. Нюанс, що перед поїздкою треба вводити номер автобуса, я вводив безпосередньо перед самим приїздом автобуса на зупинку – просто глянув номер написаний помаранчевими цифрами зверху над лобовим склом автобуса. Квитки дійсні досить довго, тому можна купувати і раніше (звісно, якщо знаєш номер автобуса заздалегідь). Наприклад, за 10-15 хв до приїзду.

Процедура покупки швидка, вибираємо місто, перевізника, номер автобуса, кількість пасажирів, свою раніше додану карту, cvv код – три цифри з зворотньої сторони карти і номер автобуса. Все.

Щоб перевірити чи дійсний квиток, заходимо в меню і вибираємо bilety do kontroli. Те ж саме коли приходить контролер. Показуємо йому, він сканує код, або просто дивиться.

Після Міколува і Катовіц я повернувся в Гданськ. З Гданська до Сопота я їхав наземним метро SKM. Квитки я теж купував у цій програмі. Там є меню Koleje Regionalne, і там є багато польських залізничних перевізників, SKM був у їх числі.

Пізніше з цього ж меню я вибирав поїзд місцевого перевізника з Сілезії Koleje Śląskie коли їхав з Катовіц до Бєльско-Бялей. В SKM в мене одного разу перевіряли квиток, в Koleje Śląskie щоразу і все було добре.

Ще скажу, що ця програма часто виручала бо дуже економить час – підїжджаючи до вокзалу вже можна купити квиток завчасно, не стояти в черзі, а йти одразу на перон. Також я зберіг багато нервів. Єдине що треба окрім програми – це банківська карта та інтернет. Хоча багато українців не хочуть поповняти рахунок і користуються безкоштовним часто поганим вай фаєм, бо 30 злотих на місяць це дорого, але це вже зовсім друга історія 🙂

Що натискати, коли іде контролер 🙂

Якщо купляли багато білетів раніше, то не заплутайтесь в списку, подивіться годину на телефоні і годину купівлі, це має бути час приблизно однаковий. Не нервуйте і не поспішайте. Іноді останньо куплений квиток не останній в списку серед інших квитків, а передостанній – зверніть на це увагу, бо я колись (якби не моя дівчина) купив би ще один білет, бо не зауважив, що вже купив.

На останньому скріні показана інформація про квиток. Це я робив скрін квитка, в якого вже вийшов термін дії, а дійсний квиток це має з самого початку QR код, який необхідно показати контролеру, він його сканує і по всьому. Один раз у мене не сканували, а просто глянули на дані і все.

Одним словом, як бачите – не все так страшно. Спробуйте самі, якщо маєте в цьому потребу – дуже зручно. Приємних вам подорожей!

Якщо стаття сподобалась і вважаєте її корисною – поділіться нею із друзями і знайомими у соцмережах! Дякую!

Сподобалось? Поділись у соцмережах!