Шукай не працю, а те, що хочеш робити

Шукай не працю, а те, що хочеш робити

Грудень 10, 2018 2 Від Admin



Як це розуміти? Сайт про роботу пропонує не працювати? Ніби з одного боку може здаватися і так, але насправді глибина мого посилу трохи більша. Справа в тому, що читачі цінують усе, що написано на ua.workstaff.pl тому що все, що я тут пишу базується на власному досвіді. Саме тому це є щирим, і таким, що передає мої переживання та думки з метою зробити щось корисне та краще для інших.

Іди працюй, бо не буде що їсти

Ми можемо мати високі мрії та старатися досягнути розвитку, але щодня нас «приземляє» матеріальна реальність та буденність: іди працюй, бо не буде що їсти. Звичайно, під цим розуміється не лише їжа, а й інші аспекти нашого життя, які залежать безпосередньо від фінансів. У когось це бажання заробити на якусь мету, а комусь потрібні кошти, щоб утримати родину, що залишилась в Україні. Але чи не задумувались ви ніколи, що навіть приїхавши на роботу в Польщу ми залишаємось такими ж, як були в Україні. Заробляючи в декілька разів більше ми так і не стаємо щасливими. Так, розуміння того, що ти заробляєш за день в Польщі як за тиждень в Україні спочатку приносить задоволення, але ти потім звикаєш. Спочатку купуєш собі ті речі, про які мріяв, а не міг купити в Україні, типу авто, фірмові кроси, а потім розумієш, що це не приносить щастя в загальному. Ходиш на ту ж роботу, уже все на цій роботі починає набридати.

Престижна робота

Навіть якщо середньостатистичний українець знайде в Польщі роботу, яка йому не подобається, він продовжуватиме її робити. І не лише через коротку візу, прив’язку до карти побуту, а просто бо він звикає. Є ще аспект, коли людина боїться покинути роботу, тому що це не сподобається родині, яка залишилась в Україні. Є ще так званий аспект «престижної роботи». Це скоріш за все такий поділ більш стосується України, але до цього виду можна віднести всі види офісних робіт, які виконують українці в Польщі. Наприклад – робота в банку, робота в польській агенції праці. Але як мені колись сказав один хороший знайомий, поняття престижу роботи дуже відносне, бо якщо той факт, що ти працюєш в Польщі в агенції праці може тішити твою родину в Україні, то для багатьох українців, що користуються послугами агенцій ти будеш звичайним обманщиком, навіть якщо твоя агенція чесна, гіркий досвід багатьох українців ошуканих недобросовісними посередниками зробить тебе таким же в їхніх очах по замовчуванню і відповідно тут про престиж вже не йдеться. Скоріш працівник «трудяга» почне тебе поважати коли ти працюватимеш десь на заводі і будеш вкалувати по 12 годин так як і він.

Що ж робити? Всім не вгодиш? І чи робота в офісі це так погано?

По-перше – не задумуватись над думкою інших про вас, чи то близькі знайомі і родичі, чи то інші українці. У кожного свої вміння, свої страхи, своє бачення світу, яке привело його зараз туди, де він є. Робота в офісі теж не є поганою по замовчуванню, але вона має вас задовольняти, тобто приносити задоволення. І йдеться не тільки про роботу в офісі. Будь-яка робота має приносити задоволення. Ось ми і підходимо до суті того, що я хотів сказати.

Робота, що приносить задоволення

Чи є щось таке, чим ви мрієте займатись, але боїтеся робити, бо вважаєте, що це у вас не вийде? Ви боїтеся, що це не принесе грошей, це буде нестабільний дохід і тому подібне. Можна запитати по-іншому: чи є щось таке, що ви хотіли б робити не думаючи про фінансову сторону питання. От, якби у вас було все необхідне – гроші, їжа, одяг, щоб не потрібно було заробляти на мінімум своїх матеріальних потреб та потреб сім’ї, то чим би ви тоді займалися? Щось таке, що вас надихає, що вам подобається і приносить такий прилив сил і енергії, що ви просто не можете дочекатися щоб це робити. Можна задати питання ще по-іншому: щоб ви таке хотіли робити, що навіть готові були б самі заплатити за це? Ось у цих питаннях, які ви щиро можете задати самим собі і криється ваш талант та ваше покликання. Іноді це можуть бути якійсь безглузді на перший погляд речі.

У мене в Польщі є знайома, з якою ми колись працювали разом в одному офісі. Вона працювала протягом 5 років на одній фірмі задля карти обивателя Унії, потім вона отримала змогу змінювати роботу. Отримавши карту вона звільнилася і прийшла до нас в офіс. Попрацювавши два тижні вона звільнилася. Потім вона 4 дні попрацювала в іншому офісі – диспетчером на перевезеннях вантажів і отримавши солідну дозу стресу звільнилася. Ми (інші українці, чоловіки, що у тому ж офісі) тоді боялися признатися самі собі, які ми боягузи. Нам не подобалася наша робота в офісі, але ми її трималися бо вона на нашу думку була «престижна». Ще ми вигадували інші заспокоєння типу «треба терпіти», звикнеться, не все так погано, а принаймні не на конвеєрі. Тому коли наша екс-колега знайшла роботу продавцем в магазині побутової хімії навпроти ми не хотіли її зрозуміти. За своєю маскою офісного працівника ми приховували своє боягузтво і продовжувати мучити себе, а вона натомість мала сміливість почати пошуки себе. В магазині вона не залишилась. Будучи там, та працюючи по декілька годин, вона мала змогу присвятити більше часу своєму хобі – плетіння оздоб із бісеру. Вона спочатку роздавала їх знайомим як подарунки. Потім знайомі польки почали її питати чи могла б вона зробити щось для них, для її знайомих. Потім власниця магазину дозволила їй виставити свої вироби в неї в магазині. Потім вона почала виставляти фото оздоб в Інтернеті на фейсбуку і отримувати звідти теж пропозиції купівлі. Вона також почала продавати свої оздоби на міжнародному порталі і отримує замовлення із-за закордону. Зараз вона займається тим, що творить свої прикраси, робить це з натхненням і задоволенням і заробляє на цьому в рази більше як ми колись у тому офісі. Вона для мене як один із прикладів натхнення – світлих і відкритих людей. Її приклад показує, що можна знайти себе, якщо не опиратися собі і не переступати через себе.

Інший хлопець, якого я знаю, теж працював у тому ж офісі. За освітою він юрист, але займався в основному пошуком людей на певні вакансії. В нього була карта сталого побуту. Але набагато більше він любив допомагати українцям у різних юридичних питаннях. В нього так добре це виходило, що до нього особисто приходили люди за допомогою – ті люди, яким він колись знайшов роботу. Через 4 роки роботи він винайняв офіс і відкрив свою фірму – юридична допомога українцям в Польщі. Крім цього він провадить свій сайт і друкує книги, які теж допомагають українцям в Польщі розібратися в різних юридичних тонкощах. Він теж знайшов себе.

Що ж робити, кинути все одразу?

Звичайно – ні. Точніше – ні в якому разі. Спочатку потрібно зрозуміти, що ви хотіли б робити. Навіть якщо це здається нереальним – і пробувати, якщо це можливо. Добре, якщо це можна поєднувати із вашою теперішньою роботою. Але ваша теперішня робота, якщо вона вам не подобається, має бути тимчасовим трампліном. Потрібно заощадити достатньо коштів, зібрати фінансову подушку, яка зможе вас протримати в Польщі разом із винаймом мєшкання та харчами хоча б пів року. І якщо відчуваєте сильне бажання і натхнення щось робити своє – вже тоді починайте діяти. Так ваше життя набуде сенсу і гармонії, тобто ви станете щасливими, а це головне, а що ще більш важливе – будете робити щасливими і інших людей. Займаючись своєю справою необхідно не забувати про баланс – розумового та фізичного навантаження. Не можна лише займатись одним видом діяльності. Якщо вам подобається, скажімо, катання на велосипеді – потрібно присвячувати час і цьому, також корисно займатись медитацією, читати книги, одним словом – розвиватися. Ви ніколи не задумувались чому так багато поляків відчувають себе щасливими? Думаєте тільки через гроші і достаток? Частково – так, але це тільки одна із умов, а основна – вони займаються тим, що хотіли робити. Хтось має пекарню, хтось фірму із монтажу ролетів, а хтось здає будинок в горах. Як сказала одна моя знайома українка в Польщі – поляки, які їздили на заробітки діляться на два види – тих хто залишився закордоном і тих, хто повернувся в Польщу і заінвестував в свою країну, а точніше – в свою справу. Відкрив свій комп’ютерний магазин, має цех з пошиття рюкзаків чи одягу, але робить свою справу. Більшість українців же інвестує у ремонт – ставлять в Україні на важко зароблені гроші паркан, переклеюють шпалери або міняють люстри, але це не інвестиція – це гроші вкладені в ніщо, особливо якщо це зроблено щоб похвалитись перед іншими, а не для себе. Так, в Україну через корупцію і непевну ситуацію інвестувати безглуздо, то чому не зробити це в Польщі? Польща теж може бути трампліном, який допоможе вам займатись тим, про що ви мріяли і відчути кайф від життя.

Чи всім підходить своя справа?

Ні, є люди, яким більше підходить працювати на когось і вони досягають в цьому великих успіхів. Але якщо ви не один із тих, якщо ви почуваєте себе нещасними або незадоволеними у своїй роботі і житті – ви робите не те, що потрібно вам. Треба наважитись, підготуватися і зробити крок в нікуди.

Якщо вам сподобалась стаття, і ви вважаєте, що інформація може бути корисною, поділіться нею, будь-ласка, в соцмережах.

Сподобалось? Поділись у соцмережах!