Головна, Статті про роботу в Польщі

Моя робота по розвитку сайту в польській агенції праці

Почалося все ще у 2015 році. Тоді вже досить багато людей їхали працювати у Польщу. Були це переважно роботи фізичні або десь на заводі.

Ніщо в житті не буває даремно або плюси попереднього досвіду

На той час у мене вже був досвід роботи у Польщі, але у далекому 2008 році. Тоді я ще будучи студентом поїхав із другом на літо підзаробити. Це окрема цікава історія, яка дозволила мені попрацювати на автомобільному заводі, трохи помічником зварювальника, а також у компанії, яка займалась укладанням штучної трави на невеликих спортивних майданчиках. Тоді за неповні 4 місяці я вже досить впевнено спілкувався польською мовою і на це було кілька причин – робота і проживання з поляками, бажання вивчити мову, освіта філолога, можливо і присутність польського коріння в генах, тощо. За більше ніж 6 років польську я не забув, хоча взагалі не практикував її до кінця 2015.

Цього разу я вирішив пошукати роботу в офісі в Польщі. Ще будучи в Україні я ввів у пошук Ґугл фразу «praca język ukraiński» і був доволі здивований, тому що вакансій було досить багато. Хоча в основному це була робота в агенціях із працевлаштування – рекрутером або координатором працівників з України. Досвіду у цій сфері у мене не було, хоча був досвід у спілкуванні з людьми, тому що в Україні я довгий час працював у сфері послуг – продавав товари в офлайні і в Інтернеті, розповсюджував послуги Інтернет провайдера, продавав банківські продукти тощо.

Але власне живе спілкування з клієнтами мене дуже виснажувало. Хоча я приємна у спілкуванні людина, іду назустріч, розумію потреби клієнта і компанії, така робота для мене завжди була важкою морально. Робив я її добре, але це не було те, що мені подобалось, тому страшенно мене втомлювало і часто додому я приходив як «вижатий лимон».

Саме тому ще будучи в Україні, починаючи з 2011 року я почав вчитися створювати сайти на системі WordPress. Я хотів поєднати свої знання з англійської (за фахом я перекладач англійської) і створення сайтів, щоб писати статті англійською мовою для своїх сайтів і мати на цьому стабільний пасивний дохід, який дозволить мені сфокусуватись в майбутньому на своїх цілях, а не на віддаванні власного часу різним роботодавцям.

Вчив я все що стосується сайтів з нуля, поступово, поєднуючи з основною роботою, щотижневими тусовками з друзями, стосунками з дівчиною і часу на це приділяв доволі мало. Зате стабільно. В підсумку я вмів купити домен, хостинг, встановити систему управління сайтом, створити і встановити шаблон сайту, налаштувати його разом із необхідними плагінами, а далі писав статті і поступово розвивав сайт, супутньо вчив СЕО, алгоритми пошукових систем і багато іншого. Тепер як це все стосується Польщі?

Раптова удача

Коли я починав шукати роботу в Польщі зі знанням української і англійської мови, то випадково потрапив на оголошення на сайті однієї із агенцій з працевлаштування. Вони шукали людину зі знанням української, російської, англійської мови і (УВАГА!) знаннями у сфері створення і просування сайту на WordPress. Необхідно було писати статті, розміщувати їх на сайті, займатися рекламою оголошень тощо. «Ідеально!», – подумав я. Це ж ніби було попадання у яблучко.

Використовуючи всі свої знання польської мови які були у мене на той час, я написав лист польською мовою про себе і свої вміння і натиснув «Відіслати». Через пів години (!) до мене зателефонував польський номер – це був власник агенції. Я був в шоці (що так швидко до мене зателефонували) і що треба розмовляти польською після більш ніж 6-річної перерви. Але все вдалося, розмова склалася добре і ми домовилися про те, що мені вишлють запрошення, а я відкрию піврічну візу і поїду туди на роботу.

Перші проблеми

Закордонний паспорт

Мій перший закордонний паспорт був виданий ще у 2005 році. А поскільки надворі був уже 2015 то у нього закінчувався термін дії – через 2 тижні. На тих радощах, що мене беруть на роботу я забув глянути термін дії паспорту і запрошення мені зробили на існуючий закордонний паспорт, якому залишилось “жити” всього 2 тижні.

Подати ж документи на візу можна лише на паспорт, який має більше ніж пів року дії і це логічно. Тому мені терміново потрібно було робити новий закордонний паспорт. Ця терміновість зайняла аж 10 днів.

Проблеми з поштою

Запрошення мені прийшло протягом 10 днів, але на старі паспортні дані. Тому потрібно було просити роботодавця вислати мені ще одне запрошення на нові паспортні дані.

Описавши всю ситуацію я ніяк не міг дочекатись відповіді. Писав я потім ще декілька разів. Як виявилось пізніше, їх корпоративна пошта мала проблеми зі спамом і на рівні сервера блокувала листи. Тому почавши шукати роботу на початку липня, лист-відповідь від роботодавця я отримав аж у середині вересня і був він приблизно такого формату: «Нажаль, пройшло вже дуже багато часу і ми знайшли іншу людину. Дякуємо за звернення, якщо буде потреба – ми вас поінформуємо про можливість роботи».

Так мої надії на хорошу офісну роботу у Польщі розбились об тверді як лід налаштування конфігурації пошти сервера 🙂

Без втрати надії

“Не поїхав то не поїхав”, – подумав я. І займався далі своїми сайтами і невеликою торгівлею на аукціоні «АУКРО».

Проте ситуація в Україні гіршала і все більше людей «звалювало» за кордон. І ось одного дня один мій хороший друг, який тоді мав комп’ютерний магазин, а зараз, станом на середину 2020 уже більше 3-х років їздить далекобійником по Європі (захотів таку професію і навчився), пропонує мені поїхати в Польщу на роботу, так би мовити, «у розвідку». Попрацювати десь на заводі, подивитися що і як, а тоді вже вибирати щось «по-душі». І я погодився.

Інтрига з візою

Їхати ми вирішили машиною на свіжому Renault Kangoo 2011 року. Машина належала Сані (той, що зараз далекобійник). Із собою ми вирішили взяти також Сєрьогу – друга Сані із часів навчання в Житомирі.

Ми тоді не знали як і де швидко робити візи, тому я продзвонив декілька агенцій із різних міст і зупинився на Вінниці. Альона із однієї з вінницьких агенцій, (хах, тільки тепер подумав – і справді Альона Вінницька 🙂 ) які сприяють у виробленні віз здалася мені приємною, щирою і адекватною дівчиною, до того ж їх ціна на послуги була адекватною і майже все вони робили віддалено. Пізніше все так і виявилось.

Щоправда, головне питання було у запрошенні. Із запрошенням було набагато дешевше зробити візи. Тому я зробив відверто погану річ. Під виглядом пошуку роботи я знайшов якусь агенцію в Познані, де попросив зробити нам трьом запрошення і вислати у Житомир автобусом. Робота мала бути на якійсь обробці деревини і за легендою ми щиро мали намір туди приїхати працювати.

Запрошення ми забрали, візи відкрили і поїхали в Польщу. Але їхали ми свідомо на роботу на завод, що виготовляє автомобільні сидіння у Валбжиху (друге найбільше після Вроцлава місто у Нижній Сілезії).

Тому ту агенцію, яка зробила нам запрошення ми обманули. Хоча, після від’їзду, після того як ми уже перетнули кордон, рекрутер написав у вайбер, що тієї роботи, яку він пропонував немає, а є лише м’ясокомбінат. Тому ми ніби квити.

Неочікуваний поворот

Приїхали ми на роботу на заводі в кінці грудня, а розпочали роботу третього січня. Через місяць ми перейшли на інший завод, тому що агенція від якої ми працювали вирішила поміняти умови договору з нами і іншими працівниками. Ми працювали по умові злєценя зі ставкою 11 злотих нетто на годину (що на початку 2016 року було дуже хорошою зарплатою), а від лютого ми мали підписати додаток до умови, де погоджувались на ставку 8 злотих нетто + премія.

Я вмів читати польською (а примірник був тільки польською), і не погодився на такі умови. Від лютого ми вже працювали на іншому заводі, але вже на умові о праце із оплатою +50% в суботу і +100% в неділю.

Лист із минулого

Працюючи на автомобільному заводі по 12 годин, у нечисленні вихідні я час від часу перевіряв свою пошту Gmail на телефоні. І одного разу мене чомусь потягнуло перевірити папку «Спам». Цю папку я взагалі перевіряю раз в пів року, якщо не забуду. І тут я заходжу у «Спам» і бачу лист від того роботодавця з агенції, який мені пропонував роботу в офісі пов’язану із провадженням сайту. Лист був надісланий мені ще в кінці січня, тому я не знав чи він актуальний.

Попри це я написав що я вже знаходжусь в Польщі, маю візу дійсну аж до кінця травня і дав свій уже польський номер телефону. Мене запросили на співбесіду до іншого воєводства, куди мене завіз машиною друг Саня. Співбесіду я пройшов і домовився, що вирішивши всі питання на попередній роботі я приїду з понеділка на нову роботу. Все так і відбулося.

Стаж роботи

В цій агенції я працював рік, але з 2017 року я звільнився, тому що мав інші плани відносно свого особистого розвитку і кар’єри. На моє рішення повпливало також і те, що робота була в маленькому містечку, де я зовсім не бачив себе у майбутньому.

Що було потім?

Те, що було потім, достойне написання міні-книги 🙂 Я займався роботою над своїми проектами в Інтернеті, але паралельно мав декілька робіт у різних сферах і містах в Польщі. Можна сказати, був у пошуку себе. Працював я і продавцем, і на гірськолижному курорті, і на кухні, і в ще 2-х агенціях з працевлаштування як рекрутер, і на заводі, а паралельно із цим віддалено (як перекладач і копірайтер).

І ось одного лютневого вечора я шукав на польському олх підробіток як копірайтер. Спочатку шукав роботу з написання статтей англійською мовою, а потім польською, українською і російською. І ось я знаходжу оголошення, яке дуже подібне до моїх вмінь, а розмістив його вгадайте хто? Правильно, той роботодавець, який колись брав мене на роботу в офіс.

Я написав і ми почали спілкуватись про проекти і віддалену роботу, яку потрібно буде виконувати. Всі завдання я виконував якісно, швидко, а моєю роботою були задоволені. Оплата теж була своєчасна і адекватна моїм вмінням.

Я був зацікавлений лише віддаленою роботою, тому через декілька місяців, коли на схожу посаду із моїми обов’язками вони взяли дівчину, зі мною відповідно попрощались, але на той час я і не мав наміру працювати в офісі. Час від часу, щоправда, я робив для них певні переклади, але це вже не було так регулярно.

Доля людини і всі події розвиваються по спіралі

Є така філософська думка. Все більше аналізуючи події у своєму житті, ловлю себе на думці, що це дійсно так.

Наприкінці серпня 2020, отримую повідомлення на фейсбуку від шефа цієї фірми, що вони хотіли б мені запропонувати роботу в офісі із типовими обов’язками, які я виконував до того, а також іншими додатковими.

На цей час фірма розвинулась і збільшилась, має свої офіси у Вроцлаві і Варшаві. Зарплату запропонували досить адекватну, і я вирішив вибрати Вроцлав. Варшава якось мені не відгукується (принаймні поки-що), а проживши рік у Кракові, я вирішив також дослідити ще і Вроцлав.

Пишу зараз ці рядки, а ось такий чудовий вид у мене з вікна

Моя робота по розвитку сайту в польській агенції праці

Тому усім, хто шукає роботу в Польщі, яка подобається, раджу не сумніватись і вірити в те, що це можливо. Не фокусуйтесь на цілі аж занадто. Просто робіть свою роботу і прагніть до того, чого дійсно хочете. Якщо відноситись до таких речей спокійно, то рано чи пізно ви отримаєте те, чого дійсно бажаєте.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Copy link
Powered by Social Snap