Робота в call-центрі зі знанням англійської в Кракові – чому я відмовився?

Робота в call-центрі зі знанням англійської в Кракові – чому я відмовився?




“Ваш час обмежений, не витрачайте його, проживаючи чуже життя. Не попадайтеся на гачок віровчення, яке існує на уявленнях інших людей. Не дозволяйте поглядам інших заглушати свій власний внутрішній голос. І дуже важливо мати мужність слідувати своєму серцю та інтуїції. Вони, так чи інакше, вже знають, що ви дійсно хочете зробити. Все інше – другорядне. – Стів Джобс

РОБОТА ЗІ ЗНАННЯМ АНГЛІЙСЬКОЇ В КРАКОВІ

ЧОМУ Я ВІДМОВИВСЯ ПІСЛЯ ТОГО ЯК ПРОЙШОВ СПІВБЕСІДУ?

Я не відношуся до тих людей, які розділяють роботу на “престижну” і “не престижну”. Нам з дитинства вкладають в голову певні речі і стереотипи, особливо в школі: гарно вчишся – будеш офісним працівником, вчишся погано – підеш в ПТУ.

Така однобока, як на мене, постановка питання дуже неправильна, і часто навіть образлива, адже якщо людина оволодіє в тому ж ПТУ професією зварювальника чи водія, то в тій же Польщі може заробляти в рази більші кошти, ніж середньостатистичний офісний працівник, який працює по 8 годин, а окрім того користуватись повагою та привілеями як потрібний цьому світу фахівець.

Звісно, у офісній сфері є свої вийнятки, наприклад, айтішники, перекладачі, юристи, рекламщики та інші, які теж заробляють значні кошти. Я маю на увазі, що часто робота в офісі в Україні вважається більш престижною, ніж, наприклад, робота на кухні у ресторані. І часто наші співвітчизники, приїхавши на роботу у Польщу, розглядають роботу тут крізь призму “престижності”.

Я особисто багато де попрацював і в Польщі і в Україні, і тому можу порівняти. Є свої плюси і в офісної роботи, є свої переваги у роботі на заводі чи на тій же кухні. У мене особисто дуже часто зміна роботи відбувається від перенасичення попередньою. Можна сказати, що я перебуваю у постійному пошуку себе 🙂

Наведу особистий приклад, починаючи із 2015 року. Покинувши офісну роботу в Україні я пішов на два тижні пиляти в Польщі кірпічі у сирому мокрому підвалі, потім попрацював на 2-х заводах, потім працював у Польщі в офісі в агенції праці (розвивав їх веб-сайт), після цього працював продавцем на гірськолижному курорті (продаж гарячих закусок та напоїв на горі у зимовий сезон), потім робив те ж саме тільки у сезон літній, потім місяць пробував бути продавцем кебабу на Балтійському морі, і тепер знову працюю в офісі в Кракові. Не берусь судити, чому так відбувається, бо зараз це не головне. Краще повернемось до теми – офісна робота в Кракові у колл центрі відомої компанії.

Захотілось мені роботи в краківському офісі і я почав штурмувати сайти пошуку роботи. Як я уже зараз знаю, більш серйозні вакансії для спеціалістів з іноземними мовами, або в якійсь певній інтелектуальній сфері розміщають на таких польських сервісах з пошуку роботи як pracuj.pl, europa.jobs чи gumtree. Але я “поперся” на польський olx, де в основному професії, що не вимагають певних навиків, або робота у сфері обслуговування, шукають різноробочих, студентів і т.п. та й то, багато оголошень розміщені українськими або польськими агенціями-посередниками.

Чому ж я відмовився від цієї роботи?

1. Це була робота не на відомий лоукост напряму, а на колл-центр посередник. Ну ок, хай так, але…

2. Робота мала бути у відділі скарг. Тобто весь робочий день необхідно працювати з незадоволеними клієнтами авіакомпанії. Це не лише морально важко, і на тебе будуть виливатись ріки негативу.

Причина, чому я відмовився була навіть не в цьому. Мене мали взяти у відділ, де я мав письмово відповідати на скарги і звернення клієнтів, але на співбесіді сказали, що можливо прийдеться допомагати “на лінії”, тобто сидіти в навушниках і розмовляти.

Я зайшов на відомий польський сайт відгуків про роботодавців і знайшов те, що мене буквально ошелешило. У відгуках мої попередники описали попередньо всю процедуру співбесіди, як у мене, а потім сказали, що через декілька днів тих, хто мав відписувати на е-мейли переводять на колл-центр.

Я думав чи правда це все, адже конкуренти теж можуть писати такі відгуки, але були ще й інші фактори чому я відмовився, і до того ж, опис декількох людей був настільки точним, що викликав у мене довіру.

3. Після співбесіди мене ще не брали на роботу, а пропонували 2-тижневий випробувальний термін, за який обіцяли заплатити 500 злотих (за 2 тижні), але аж через місяць. Тобто, 2 тижні червня 2019 я мав бути стажером за 500 злотих (не факт, що мене взяли б), потім мав би працювати весь липень, і зарплату за липень, а також 500 злотих за стажування в червні я отримав би аж 10 серпня. Така собі перспективка для дорогого Кракова, ні? І далі про найцікавіше – зарплату.

4. Працювати брали на umowa zlecenia. Нетто 12 злотих на годину, плюс ще певні доплати за роботу у вихідні. Порахувавши все, разом із роботою в суботу і неділю по 8 годин, потрібно було сидіти в офісі цілий тиждень, щоб заробити від 2800 до 3200 і це при умові, що ці години будуть. Це були мої особисті розрахунки, можливо, вони і не правильні, але плюс-мінус думаю десь біля істини.

5. Строгі правила на роботі. Будь-який вихід за межі офісу фіксується карткою і ці хвилини не враховуються до зарплати.

6. Я завжди слухаю себе. Не завжди правда роблю так, як велить душа, але стараюсь, і цього разу був саме такий випадок. Я відчував, що все таки я туди на роботу не хочу. І не пішов. Я запитав себе, якби мені не потрібні були гроші, чи це те, чим я хотів би займатися. Відповідь ви мабуть зрозуміли.

Потім я подумав – якщо йдеться про 2800 злотих, то можна їх заробити і в інакший спосіб, де і стресу менше, і голова “квадратна” від незадоволених іноземців не буде, бо робота з клієнтом і з людьми це завжди важко, а з незадоволеними і поготів. Так що не склалося у мене з колл-центром.Робота в call-центрі зі знанням англійської в Кракові

Вакансії

Статті про роботу

А у вас?

Може були схожі ситуації? Діліться у коментарях, буде цікаво почитати мені і читачам сайту.

Сподобалось? Поділись у соцмережах!

Leave A Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *